На допомогу учням

Фанфіки на уроках словесності


У Листі Міністерства «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вчителям-словесникам рекомендовано, замість домашнього твору, пропонувати учням «...обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання». 


Що це таке?

Фанфік, або фенфік (від англ.fan ‒ шанувальник і fiction ‒ художня література), — текст, у якому використано ідеї, сюжет або (та) персонажі оригінального твору (здебільшого літературного або кінематографічного).

Літературні фанфіки представлені у вигляді оповідань, повістей, романів, віршів, п’єс. Питання, чи можна вважати фанфік жанром художньої літератури, досі перебуває у стані обговорення, зате жанром масової літератури його визнають одностайно. 


Серед сучасних фанфіків багато літературних творів (продовження повісті Льюїса Керолла «Аліса в країні чудес» — «Автоматична Аліса» Джеффа Нуна, героїня якого потрапляє в майбутнє; казкова повість Олександра Волкова «Чарівник смарагдового міста», яка є переспівом казки Френка Баумана «Чарівник із країни Оз»; придумані членами «Літературного товариства Шерлока Холмса» оповідання про детектива; створені професійними письменниками за згодою авторів книжки «Світи братів Стругацьких»; неофіційні продовження «Гаррі Поттера» («Таня Гроттер» Дмитра Ємеця, «Порри Гаттер» Андрія Жвалевського та Ігоря Митька). 

Фанфіки створюються фанатами певного твору чи його автора для того, щоб їх прочитали інші фанати. Щоб гідно оцінити якість розміщеного в Інтернеті фанфіка, необхідно добре знати канон — художній твір, який дав поштовх його створенню. 
На веб-сайтах фанатів Гаррі Поттера, серіалів «Секретні матеріали», «Баффі — винищувачка вампірів», «Зоряні війни», фільмів «Матриця» та «Аватар» щодня з’являється по кілька сотень текстів. Існує чимала кількість інтернет-ресурсів, на яких детально пояснено, як скласти фанфік, яким чином розмістити його в мережі. Оголошуються конкурси фанфіків.Годі говорити, що гідних уваги й поваги творів серед такого огрому фанфіків не так і багато. Проте така творчість має виразний позитив: для багатьох — це спроба пера, вияв індивідуальності, натхненна й наполеглива праця над словом.

Втім, слід пам’ятати, що між фанфіком, розміщеним у мережі, та фанфіком — творчою роботою з літератури існує суттєва різниця. Учень має виявити не лише знання, а й розуміння та особистісне сприйняття програмового твору, бути фанатом якого йому зовсім не обов’язково. Позитив такої роботи — надання йому можливості виявити фантазію, дати простір уяві, висловити не лише думки та оцінки, а й спричинені художнім твором емоції та переживання.

Пропонуючи школярам попрацювати вдома над фанфіком, вчителеві потрібно: 
розповісти про фанфік як жанр масової літератури;
ознайомити з одним-двома зразками таких творчих робіт, написаних за знайомим їм твором української або світової літератури;
пояснити, який творчий прийом вони можуть застосувати, почавши із найпростіших: лист герою твору або письменнику; зустріч і розмова із персонажем твору в наші дні; розповідь про те, що могло статися з героями твору через багато років та ін.; 
чітко визначити обсяг письмової роботи та термін її виконання.

Поступово завдання можна ускладнювати. Старшокласникам можна розповісти про складніші види фанфіків: так званий POV (англ. рoint of view — точка зору) — оповідання від першої особи, від імені одного з героїв твору-канона; RPF (англ. real person fiction — реально існуюча особа) — текст, персонажами якого є люди, які існували або існують реально: письменники, їхні сучасники та ін.; OC (від англ.оriginal сharacter- оригінальний персонаж) — текст, у якому діє персонаж, вигаданий самим фікрайтером; вписка (англ. self-insertation) — введення фікрайтером у контекст фанфіка самого себе; кросовер (текст, у якому одночасно використовують реалії декількох творів-канонів). 

А ось і словник юних фікрайтерів, або фіків (авторів фанфіків): пейринг — сюжетний поворот;бета — особа, яка виправляє в тексті фанфіка змістові (для чого необхідно добре знати канон), орфографічні, лексичні та інші помилки; бетити — редагувати фанфіки; си́квел - фанфік, який за сюжетом є продовженням художнього твору; приквел — фанфік, описані в якому події відбуваються раніше за ті, про які йдеться у творі-каноні...







Щоб визначити віршовий розмір, робіть так:
1) Прочитайте вірш, зверніть увагу на наголошення слів.
Нам потрібні не правильні наголоси, як у словнику, а такі, які відчитуються у вірші. Так, наприклад, у рядку “і запах твоїх сосен” слово “твоїх” має наголошуватися на другий склад “твоїх”, але для цього вірша краще звучить і співається Вакарчуком “твоїх”. Тому не лінуйтеся читати віршик вголос! Раджу На робити це і на  тестуванні – пошепки – щоби краще відчути наголошені і ненаголошені склади.
2) Розставте наголоси у словах.
Ти вийшла заміж за весну,
ти вийшла заміж за весну.
Мені лишила осінь
і запах твоїх сосен.
3) Намалюйте схему, де
_  – це наголошений голосний (на письмі це така рисочка з наголосом над нею, що позначає наголошений склад).
U – це ненаголошений голосний (на письмі це дужечка або рисочка без наголосу).
Позначки записуйте у рядки, як у вірші, причому робіть це акуратно, щоб позначки були чітко одна під одною. У нашому випадку схема буде така:
U _ U _ U _ U _
U _ U _ U _ U _
U _ U _ U _ U
U _ U _ U _ U
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ, кількість таких позначок у вашій схемі = кількості голосних у вірші.
4) Роздивіться свою схему і ви побачите якусь частинку, що повторюється. Це – стопа. Вона може складатися з 2 або 3 складів. Відділіть поперечними лініями стопи у своїй схемі:
U _/ U _/ U _/ U _/
U _ /U _ /U _/U _/
U _ /U _ /U _ /U
U _ /U _/ U _ /U
У “Соснах” повторюється U _. Такий розмір називається ямб.  А оскільки в рядку він повторюється 4 рази, то це – чотиристопний ямб.
Це ваші чотири кроки до успіху! Залишається тільки запам’ятати, що як називається. До вашої уваги ВІРШОВІ РОЗМІРИ:

1) Ямб U _

Ти вийшла заміж за весну,
ти вийшла заміж за весну.
Мені лишила осінь
і запах твоїх сосен.
U _/ U _/ U _/ U _/
U _ /U _ /U _/U _/
U _ /U _ /U _ /U
U _ /U _/ U _ /U

2) Хорей  _ U     Плач Єремії – Вона

Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,
Вип’єте – холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: “життя прекрасне”.
Так, життя – прекрасне, а вона
_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/
_ U/ U U/_ U/ U U/ _ 
_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/
_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _

3) Дактиль  _ U U            Тартак – Наше літо

Сонце пече, річка тече
Влітку на вулиці так гаряче
Сонце пече, річка тече,
Влітку на вулиці так гаряче.
_ U U/ _ _ U/ U _
_ U U/ _ U U/ _ U U/ _
_ U U/ _ _ U/ U _
_ U U/ _ U U/ _ U U/ _

4) Амфібрахій U _ U          Океан Ельзи – Все буде добре

І все буде добре
Для кожного з нас.
І все буде добре,
Настане наш час.
U _ _/ U _ U 
U _ U/ U _
U _ _/ U _ U 
U _ U/ U _ 

5) Анапест U U _                             Друга ріка – Відчиняй

Відчиняй я стою на порозі
Я вже тут, я вже дома, привіт
Не питай де я був позавчора
Вчора вранці, сьогодні, торік.
U U _/ U U _/ U U _/ U
U U _/ U U _/ U U _
U U _/ U U _/ U U _/ U
_ U _/ U U _/ U U _
Ви помітили, що часто не виходить “чистої” схеми, в одному уривку може бути намішано різних стоп. Ваше завдання – помітити загальну закономірність. Можу вас запевнити, що в тестах ЗНО пропонують не надто заплутані уривки, мабуть, щоб уникнути непорозумінь і апеляцій.:)
І насамкінець, маленька хитрість, як запам’ятати віршові розміри, бо дуже вони вже плутаються в голові. Запам’ятайте самі назви розмірів і те, як самі ці слова наголошуються:
Трискладові:
1) Дактиль – наголос у цьому слові на перший склад, отже і у віршовому розмірі на перший _ U U.
2) Амфібрахій – наголос у самому слові посередині, отже і у віршовому розмірі посередині U _ U.
3) Анапест – наголошуємо останній склад у слові, так само останній і у віршовому розмірі –  U U _.
Двоскладові - НАВПАКИ:
1) Ямб – наголос у слові на перший, але у віршовому розмірі, навпаки, на другий – U _.
2) Хорей – наголос у слові на другий, а у віршовому розмірі, навпаки, перший – _ U.
 І закріпимо. Щоб визначати віршовий розмір:
1) запам’ятайте порядок дій:
прочитати вголос – розставити наголоси – намалювати схему – визначити закономірність.
2) запам’ятайте 5 розмірів: 
ямб U _, хорей _ U, дактиль _ U U, амфібрахій  U _ U, анапест U U _.





                     Основні принципи наголошування

1. Іменники.

  • Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксінавчання, завдання, запитання, читання, визнання, видання, пізнання, послання (АЛЕ: нехтування від нехтуватибіганнявід бігати (тут по-іншому не скажеш)).
  • У багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у множинінаголос переходить на закінчення — вказівка — вказівки,учителька — учительки  (АЛЕ: родичка — родичкисусідка —сусідки (тут по-іншому не скажеш));
  • Більшість іменників у множині має наголос на закінченні: листки,сторінки тощо.
  • На останній склад наголошуємо такі слова на позначення мір довжинміліметрсантиметркілометр (АЛЕ: барометр, термометр (по-іншому – ніяк)).

2. Прикметники.

  • У більшості двоскладових прикметників наголос падає на закінчення: гіркий,  тонкий,  новий, тісний, вузький тощо (так само котрий);
  • Завжди наголошеним є пестливий суфік -еньк-добренький, тоненький, легенький тощо.

3. Дієслова.

  • Дієслово бутибути, будемо, але у минулому часі: була, було, були;
  • Наголос на останньому складі мають дієслова вести, нести і под.;
  • У дієслівних закінченнях-емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній складнесемо, несете (а не несемо,несете), ідемо, ідете (а не ідемо, ідете), підемо, підете тощо (АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите).
 4. Числівники
  • наголос на -адцять: одинадцятьчотирнадцять;
  • наголос на -десят: сімдесятвісімдесят.

Проблемні випадки наголошування

асиметрія
бородавка
бюлетень
вимога
вимова
випадок
вітчим
граблі
горошина
грошей
дітьми
довідник
дочка (але донька)
заіржавіти
зубожіти (зубожілий, зубожіння)
діалог
каталог
квартал
кропива
курятина
маркетинг
ненавидіти (ненависть, ненависний)
одноразовий
олень
отаман
перепис
псевдонім
разом
середина
симетрія
спина
фартух
феномен
цемент
центнер
чорнослив
_______________
Складно запам’ятати? Можливо, легше буде, якщо:
  1. прочитати ці слова багато разів уголос, щоб ваш мозок зафіксував їхнє звучання;
  2. створити картки: з одного боку слово без наголосу, з іншого – з;
  3. пообклеювати папірчиками з проблемними словамихолодильник, вікно, дзеркало…;
  4. звісно ж, старатися застосовувати правильне наголошення слів у житті!
                                                     


 Теорія літератури
ФОНЕТИЧНІ ПОВТОРИ

Теоретичні відомості

Серед художніх засобів мови не останнє місце посідають звукові. Звукові повтори - повторення в словах, реченнях або віршованому рядку оного й того ж чи близьких звуків. Такі повтори бувають двох різновидів - асонанс та алітерація. 
РЕФРЕН

1. Рефрен - уривок тексту, який час від часу повторюється, допомагаючи тіснішому об'єднанню його компонентів і наголошуючи на певному аспекті думки.
2. Рефрен (франц. refren) - приспів, композиційний прийом, що служить концентрації семантичних нюансів, наголошення на основній ідеї поетичного твору, здійснюється повторенням у кінці кожної...
КІЛЬЦЕ

1. Кільце - повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій на початку і в кінці твору або його частин.
2. Кільце - повторення у кінці твору яких-небудь елементів його початку (звукових, лексичних, синтаксичних, смислових).

Наприклад:

Вставай, Україно, вставай.
Виходь на дорогу свобод... 
ЕПІФОРА

1. Епіфора - стилістичний засіб, що полягає в повторенні однакових висловів, слів або звукових сполучень у кінці вішових рядків чи строф із метою посилення виразності поетичної мови.
2. Епіфора (гр. epiphora - повторення) - фігура художньої мови, коли однакові слова, фрази, сполучення звуків повторюється в кінці рядків, строф 
АНАФОРА

1. Анафора (від гр. anaphora - винесення нагору) - повторення слова або віршованого рядка.
2. Анафора створюється шляхом повтору початку речення, поетичного рядка, строфи, прозової фрази, абзацу, слова чи групи слів.
СИНТАКСИЧНІ ПОВТОРИ

Теоретичні відомості

Художні функції повторів - виділити в реченні якесь слово чи словосполучення, важливі для 
РИТОРИЧНІ ФІГУРИ

Теоретичні відомостіРиторичні фігури (гр. retorikos — ораторський, красномовний) — особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді.
АНТИТЕЗА
Теоретичні відомості
1. Антитеза (протиставлення) 
 стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за змістом.
ОКСИМОРОН
Теоретичні відомості
1. Оксиморон — стилістичний засіб, що полягає в сполученні протилежностей; пародоксальний вислів.
2. Оксиморон полягає у сполученні різко контрастних, протилежних за значенням слів, унаслідок чого утворюється нова смислова якість, несподіваний експресивний ефект.
СИМВОЛ
Теоретичні відомості1. Символ — предмет чи слово, що умовно виражає сутність якого-небудь явища.
2. Символ (symbolon — умовний знак) — заміна абстрактного або узагальнювального поняття конкретним образом.
ІНВЕРСІЯ
Теоретичні відомості1. Інверсія (перевертання) — стилістична фігура, побудована на порушенні того порядку слів у реченні, який здається нормованим і звичайним, з метою виділити певне слово чи фразу. 
2. Інверсія — змінений порядок слів у реченні.
ІРОНІЯ

Теоретичні відомості

1. Іронія (від гр. eironeia — удавання, насмішка) — іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли; сказане в контексті мови набуває протилежного значення; 
АЛЕГОРІЯ
Теоретичні відомості1. Алегорія (від гр. - інше говорю) — іносказання; троп, у якому абстракне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу.
2. Алегорія — це поширена метафора; троп, за допомогою якого певні абстрактні (віддалені, неясні) поняття замінюють життєвим конкретним образ.
ЛІТОТА

Теоретичні відомості1. Літота — художнє применшення величини, сили, значення явища. 
2. Літота (простота) — словесний зворот, у якому знаки описуваного предмета подаються з надмірним їх применшенням. Наприклад: хлопчик-мізинчик, чоловік-нігтик, дівчина-краплинка.
ГІПЕРБОЛА
Теоретичні відомості1. Гіпербола — різке перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ, їх кількості, розмірів, сили тощо, щоб надати зображуваному виняткової виразності, загостреності з метою виявлення емоційності, захоплення або презирства.
СИНЕКДОХА
Теоретичні відомості 1. Синекдоха — заміна частини цілим і цілого — частиною, однини — множиною, множини — одниною.
2. Синекдоха (від грецького synekdoche, буквально — співвіднесення, співрозуміння) — різновид метонімії, що грунтується на суміжності (зіставленні) кількісного характеру предмет...
МЕТОНІМІЯ
Теоретичні відомості

1. Метонімія (від грецького metomymia, буквально — перейменування) — вид тропів — зворот мови, для якого характерне заступання одного слова іншим, суміжним за суттю. 
2. Метонімія — перенесення назви певного предмета, явища або класу предметів на інший предмет, явище або клас на основі суміжності. 


Немає коментарів:

Дописати коментар