Здолавши втому,буднів суєту, несу у
клас його «величність»- слово, його джерельночистую красу, нехай сіяє, квітне
веселково.
Я,
Гаврон Романія Романівна, – по-справжньому люблю, знаю, вмію… Люблю –
школу, учнів, життя, рідну мову; знаю – методи, підходи, технології навчання;
вмію – розказати, пояснити, навчити та презентувати. Володію одним з найбільшим
благ – мудрістю.
Мій життєвий клич – жити, творити,
робити добро. Адже багато чого в людини
можна відібрати, багато в чому її обмежити, та ніхто і ніколи не
заборонить творити добро, любов, віру.
Українка за національністю, філолог за
фахом і покликанням, патріотка за переконанням. Належу до категорії тих
педагогів, які завжди перебувають серед учнів. Своїх школярів навчаю самостійно і конструктивно
розв’язувати будь- які ситуації. Компетентна порада підсилює впевненість учнів
у своїх силах, допомагає реалізувати свої творчі здібності. Кожен урок
неповторний. Школярі не тільки вчаться опановувати знання з предмета, а й бути
людьми, творцями прекрасного.
Талантом і працею підіймаюся до
висот світової педагогіки, щоб залишити квітучий сад для майбутнього.
Я вчитель, а вчитель насамперед
особистість, вчитель і учень живуть один в одному.
По-справжньому закохана у свій
предмет. Відчуваю і знаходжу красу в
усьому: слові, музиці, живописі.
Викохати із тендітного паростка чудодійне дерево з міцним
корінням та життєдайною силою – моє основне завдання. Не нарікаю на різні
негаразди, а мудро і просто, розважливо і наполегливо орю свою життєву ниву –
на добро усім. Живу за заповідями
Божими.
Незламна духом, сильна волею, наполеглива працею, неповторна, чарівна,
ніжна. У моїх руках ніколи не згасне смолоскип просвіти, а благословенна
учительська праця буде славитися віками.