11
клас
Українська література
Профільний рівень
(140 год, 4 год на тиждень)
Відповідає програмі
для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
«Українська література. 10-11 класи. Рівень стандарту. Академічний рівень.
Профільний рівень», затвердженій Міністерством освіти і науки України
(наказ МОН
№1021 від 28.10.2010 р.)
Підручник :
«Г. Семенюк. Укр.
літ . 11 клас »
|
І семестр
|
ІІ семестр
|
||
|
к-сть
|
дата
|
к-сть
|
дата
|
Контрольні роботи
у формі:
|
4
|
|
4
|
|
❖
контрольного класного твору
|
1
|
|
1
|
|
❖ виконання інших
завдань
|
3
|
|
3
|
|
(тестів, відповідей
на запитання
|
|
|
|
|
тощо)
|
|
|
|
|
Уроки розвитку мовлення:
❖ усно
|
1
|
|
1
|
|
❖
письмово
|
1
|
|
1
|
|
Уроки позакласного
читання (ПЧ)
|
2
|
|
2
|
|
Література рідного
краю
|
1
|
|
1
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
|
5
|
|
|
|
|
|
|
І
семестр
№ уроку
|
Зміст програмового матеріалу
|
К-сть
год.
|
Дата
|
При-мітка
|
1
|
Українська
література 1920—1930-х років.
Українська література XX ст., її
періодизація. Основні напрямки. Літорганізації. Літдискусія 1925 — 1928 рр.
Модерністські та авангардистські течії. Творчі особистості. Перший з'їзд
письменників 1934 р. Ліквідація літорганізацій та угруповань, створення
єдиної Спілки письменників України. Утвердження соцреалізму. Втручання
компартії в літпроцес. Репресії в 1930-ті роки «розстріляного відродження».
Розвиток української літератури на західноукраїнських землях. Еміграційна
література. «Празька школа» українських поетів. Розвиток української
літературної критики та літературознавства.
ТЛ: «розстріляне відродження», авангардизм, соцреалізм.
|
1
|
|
|
2
|
Поезія 1920—1930 рр.
Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне
ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних
катаклізмів.
Павло Тичина. Життєвий і творчий шлях поета. Трагізм його творчої долі. Є. Маланюк,
В. Стус про поета. Багатогранність таланту. Мистецькі уподобання.
|
1
|
|
|
3
|
Новаторський характер поезії П.Тичини, особливості його поетичного
стилю. Місце видатного лірика в українській та світовій літературі. Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить» — мотив єдності людини з природою, її персоніфіковане змалювання як
живої істоти. Майстерне використання алітерацій. Вплив символізму та
імпресіонізму на ранню творчість поета.
|
1
|
|
|
4
|
Збірка «Соняшні кларнети». Зорові та звукові образи-символи («Гаї шумлять», «Ой не крийся,
природо, не крийся...», «Пастелі», «Енгармонійне»). Вірш «Арфами, арфами...», оригінальність
образів, майстерність алітерацій та асонансів, ритмомелодики.
|
1
|
|
Вивчити напам'ять «Арфа-ми, арфа-ми...»
|
5
|
Вплив імпресіонізму в інтимній ліриці поета («Не дивися так
привітно...», «Подивилась ясно.,.»). Вірш «Десь на дні мого серця.,.». Майстерне зображення глибоких переживань ліричного героя («О панно Інно...»).
|
1
|
|
Вивчити напам'ять «О панно Інно...»
|
6
|
Художнє осмислення національно-визвольного пробудження народу, радості
українського відродження в ліричній поемі «Золотий гомін». Риси модернізму в
змалюванні трагічної долі України в роки громадянської війни («Одчиняйте двері»,
«Скорбна мати»). Майстерне використання тонічного вірша. Образи-символи у вірші «Пам'яті тридцяти». Уславлення борців
за визволення народу. Гуманістичний пафос збірки «Замість сонетів і октав».
Художнє осмислення гармонії світу і дисонансів революційної дійсності, її
планетарне зображення
(зб.
«Плуг», цикл «В космічному оркестрі»).
ТЛ: вітаїстичність,
тонічний вірш, поліфонізм поезії, новаторство.
|
1
|
|
Вивчити напам'ять «Пам'яті тридця-ти»
|
7
|
Київські
«неокласики». Група київських
поетів-неокласиків. Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму
вірша. Загальна характеристика поезії.
|
1
|
|
|
8
|
Микола Зеров. «Київ — традиція», «Чистий четвер». Різногранний творчий шлях М. Зерова — лідера «неокласиків».
Культурологічна основа збірки «Камена». Філософічність, афористичність його
сонетів. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм,
сповідальність.
ТЛ: філософічність, сонет.
|
1
|
|
|
9
|
Максим Рильський. Життєвий і творчий
шлях, багатогранна діяльність. Гуманістичний пафос його поезій. Рання
творчість. Збірки «На білих островах», «Під осінніми зорями», «Синя
далечінь». Вплив символізму на творчість поета. Вірш «Яблука доспіли, яблука червоні...» Майстерність,
художні деталі, тропи. Афористичність мови. Мелодійність і задушевність
поезії.
|
1
|
|
Вивчити напам'ять один вірш
(на вибір)
|
10
|
Життєстверджуючий пафос у змалюванні природи в образах поезії «Молюсь і вірю.
Вітер грає...» Філософічна сповідальність пейзажної лірики поета «Запахла осінь
в'ялим тютюном...»). Вітаїстичність настрою,
життєлюбство, оптимізм героя («Солодкий світ!»). Вірш «Коли усе в тумані життєвому...» — естетичне кредо митця. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в
житті.
|
1
|
|
|
11
|
«Третє цвітіння» у творчості поета. «Троянди й виноград».
Рідна мова — духовне багатство людини («Мова»).
|
1
|
|
|
12
|
Євген Плужник. Стисла розповідь про поета.
Збірки поезій «Дні» та «Рання осінь». «Громадянський інтим»,
сповідальність, ліричність, філософічність поезії. Урівноваженість душевного
стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і
людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні («Суди мене судом своїм
суворим...»). Вірш «Для вас, історики майбутні» — зразок громадянської лірики.
|
1
|
|
Вивчити напам'ять
один з віршів
|
13
|
Космічні мотиви в поезії Є.ІІлужника
(«Ніч... а човен — як срібний птах!..»). Захоплення красою світу і біль з
приводу відсутності душевної гармонії («Вчись у природи творчого спокою…»). Майстерність у передачі миттєвого
настрою ліричного героя, інтимна лірика поета («Річний пісок,
слідок ноги твоєї...»). Майстерність художньої
деталі. Поема «Галілей»—унікальне явище в літературі 20-х років.
ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя
|
1
|
|
|
14
|
ПРЗМ № 1. Написати есе на тему : «Євген Плужник –
найвидатніший митець національного відродження»
|
1
|
|
РЗМ
(пис.)
|
15
|
Володимир Свідзинський. Біографічні відомості про поета, одного з представників високого
модернізму, творця міфософічної поезії. Асоціативні образи-символи у збірці
«Вересень». Художня досконалість строфічної будови (усічена строфа). Мотиви
самотності й самоізоляції ліричного героя («І цей листочок, як я»).
|
1
|
|
|
16
|
Довершеність верлібру. Філософічність
поезії («Голубими очима вдивляється в небо дитя...»). Зв'язок поезії з
фольклором, міфом, казкові мотиви («Ти увійшла нечутно, як русалка»). Майстер ліричної мініатюри («У рідній моїй стороні...»).
|
1
|
|
|
17
|
Володимир Сосюра. Життєвий і творчий шлях поета. Роздвоєність його душі («Два Володьки»). Поема «Мазепа» (пролог). Художня довершеність інтимної лірики поета
(«Коли потяг у даль загуркоче», «Ластівки на сонці», «Марія»). Майстерність мініатюри
(«Люблю»).
Вірш «Так ніхто не кохав...»
|
1
|
|
|
18
|
Майстерне поєднання в поезії любові до
Вітчизни, рідної природи і коханої («Білі акації будуть цвісти...»). Поема «Розстріляне безсмертя». Автобіографічний роман «Третя Рота».
ТЛ:
поглиблення поняття про художню образність (поетичний образ).
|
1
|
|
|
19
|
Контрольна
робота № 1 (різнорівнева).
|
1
|
|
КР №1
|
|
|
|
|
|
20
|
Проза 1920-1930 рр. Жанрово-стильове розмаїття української прози цього періоду. Нові теми,
проблеми, часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські
модерністичні пошуки, опертя на традиції. Зв'язок із поезією.
|
1
|
|
|
21
|
Микола Хвильовий (Фітільов). Життєвий і творчий
шлях. Його провідна роль у літдискусії («Камо грядеши?», «Думки проти течії»,
«Україна чи Малоросія?»). Романтичність світобачення. Тематичне і стильове
розмаїття його прози.
|
1
|
|
|
22
|
Новела «Я (Романтика)». Проблема добра і зла, внутрішнього роздвоєння людини. Жорстокість і
фанатизм головного героя. Символічний образ матері у творі. Оригінальна манера-письма М.Хвильового. Продовження традицій
М.Коцюбинського.
|
1
|
|
|
23
|
Повість «Іван Іванович» як сатира на новий радянський побут. Майстерне розкриття психології
«вічного» обивателя. Сатиричні зображувальні засоби. Змалювання образу
сильної особистості у повісті «Сентиментальна історія». Трагічна історія
створення «Вальдшнепів». Дійові особи у творі. Значення
творчості.
|
1
|
|
|
24
|
Григорій Косинка
(Стрілець). Життєвим і творчий шлях. Трагічна доля. Новелістична майстерність («На
золотих богів», «В житах», «Політика», «Серце»). Відображення українського
села в 1920-ті роки, його гострих проблем, складної долі селянина. Змалювання
життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму.
|
1
|
|
|
25
|
«В житах» як
зразок імпресіоністичної новели. Проблематика
твору. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість. Зорові і слухові образи,
художні деталі в новелі. Лаконізм і психологічна насиченість оповіді.
|
1
|
|
|
26
|
«Фавст» — інтерпретація
«вічного» образу Фауста. Втілення європейської ідеї бунту, активної протидії
людини обставинам. Образ Прокопа Конюшини у творі.
Особливості художнього стилю Г.Косинки.
ТЛ: поглиблення
поняття про імпресіонізм.
|
1
|
|
|
27
|
Валер'ян Підмогильний. Біографічні відомості про письменника як
представника психологічної прози («Місто», «Повість без назви»). Своєрідний
підхід письменника до розкриття теми покинутої дівчини у романі «Невеличка драма».
Протиставлення у творі Марти Висоцької, сильної духом і національно свідомої
української жінки, егоїсту-прагматику Юрію Славенку. Екзистенційні мотиви.
Ранні твори («Син», «Гайдамака», «Третя революція», «Повстанці», «Історія
пані Івги» та ін.).
|
1
|
|
|
28
|
Роман «Місто» — взірець української урбаністичної прози.
Світовий мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретовані
на національному грунті.
|
1
|
|
|
29
|
Образ «цілісної» людини в єдності її
біологічного, духовного, соціального — інтелігента Степана Радченка,
складність і неоднозначність його характеру.
|
1
|
|
|
30
|
Іронічний характер змалювання. Жіночі образи
у творі. Перегук твору з кращими здобутками світової літератури.
ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.
|
1
|
|
|
31
|
Юрій Яновський. Життєвий і творчий шлях. Активна участь
письменника у становленні українського кіно, відбиття цього у його творчості
(роман «Майстер корабля»). Роман «Чотири шаблі», його творча історія. Зображення
в ньому боротьби українського народу в період революційних протистоянь.
Оригінальність композиції, символічність назви.
|
1
|
|
|
32
|
Роман у новелах
«Вершники» як соцреалістичний твір. Своєрідність композиції і жанру.
Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Показ героїв у незвичайних
обставинах. Художнє узагальнення. Новела «Подвійне коло». Умовність зображення. Ідея протиставлення
загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як
трагедія народу.
|
1
|
|
|
33
|
Новела «Дитинство» - ідея нетлінної вартості національних основ
буття, спадковості поколінь, духовної пам'яті.
|
1
|
|
|
34
|
Новела «Шаланда в морі» утвердження
в ній
загальнолюдських
ідеалів (Мусій Половець, Половчиха). Особливості стилю Ю.Яновського.
ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність
зображення.
Романтика як пафос і романтизм як стильова течія в літературі. Засоби
романтичного зображення.
|
1
|
|
|
35
|
ПЧ №1 . (Твори на вибір учнів)
|
1
|
|
ПЧ №1
|
36
|
Остап Вишня (Павло Губенко). Життєвий і творчий шлях.
Продовження сатирично-викривальних традицій української літератури. Велика
популярність і значення усмішок Остапа Вишні у 20-ті роки. Арешт і десятилітнє заслання у
сталінських таборах. Табірний щоденник «Чиб'ю. 1934». Тематична і жанрова
різноманітність творчості. Утвердження засобами гумору народної моралі. «Моя автобіографія» як оригінальний жанр, гумористична розповідь
про своє життя і літературну творчість.
|
1
|
|
|
37
|
Гумореска
«Чухраїнці»,
гумористичне
висміювання в ній негативних рис українців.
Цикл
«Мисливські усмішки» (гуморески «Як варити і їсти суп з дикої качки», «Сом» та ін.). Зображення в них комічних життєвих
ситуацій, мальовничих картин природи. Глибокий ліризм розповіді, тонка
іронія. Особливості стилю письменника.
|
1
|
|
|
38
|
Контрольна
робота № 2 (зв’язні
відповіді на запитання).
|
1
|
|
КР №2
|
39
|
Драматургія 1920-1930 рр. Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський
театр
ім. І. Франка). П'єси В. Винниченка, М.
Куліша,
І. Дніпровського,
І. Кочерги, Я. Мамонтова на перетині традицій «корифеїв»,
зарубіжної класики і модернізму.
|
1
|
|
|
40
|
Микола Куліш. Життєвий
і творчий шлях драматурга-новатора,співпраця з Лесем Курбасом. Утвердження
загальнолюдських цінностей і сатиричне викриття потворних явищ тогочасної
дійсності у п'єсах
М.
Куліша. Огляд його драматичних творів («97», «Народний Малахій», «Маклена
Граса» та ін.).
|
1
|
|
|
41
|
Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання
національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації
(Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності
обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.
Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій,
у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне
втілення. Актуальність п'єси у наш час.
|
1
|
|
|
42
|
Особливості стилю М. Куліша, поєднання в
ньому рис реалізму та романтизму, сатиричних та трагедійних начал,
оригінальне втілення загальнолюдських
проблем на національному грунті, створення колоритних
національних характерів, новаторство драматурга, його місце серед найвизначніших
драматургів-новаторів XIX—XX ст.
Актуальність п'єс
М. Куліша сьогодні.
|
1
|
|
|
43
|
Іван Кочерга. Життєвий
і творчий шлях. Тематична й жанрова особливість творів. Драматична поема «Свіччине весілля», її історична основа. Символічні образи
світла і свічки у п'єсі.
|
1
|
|
|
44
|
Втілення в образі Івана Свічки непоборної
сили українського народу в боротьбі за щастя і волю. Образ Меланки як символу
України та її тернистого шляху в історії.
|
1
|
|
|
45
|
Драматична поема «Ярослав Мудрий» як глибоко
патріотичний твір про наших славних предків. Своєрідність драматургії І.
Кочерги. Продовження ним класичних традицій. Утвердження поетичного стилю в
драматургії. Романтичний пафос і психологізм його п'єс, їхній образний
символізм.
ТЛ:
образи-символи, драматична поема (повторення).
|
1
|
|
|
46
|
УРЗМ № 2. Твір-роздум
з вираженням власного ставлення до прочитаного.
|
1
|
|
УРЗМ
|
47
|
Контрольна
робота № 3 ( контрольний твір).
|
1
|
|
КР №3
|
48
|
Українська література за
межами України.
Література
в Західній Україні (до 1939 р). Автономність, відкритість зарубіжним
традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні
до 1939 р. Яскраве поетичне гроно:
Б.-І. Антонич, С. Гординський, Ю. Липа.
Проза
В.
Стефаника, 0. Кобилянської, І. Вільде,
0.
Турянського. Історична проза Б. Лепкого,
Ю. Опільського, Катрі Гриневичевої.
|
1
|
|
|
49.
|
Богдан-Ігор Антонич. Біографічні відомості, творчий шлях.
Поєднання класичних фольклорних образів із модерністськими символічними у
збірках «Три перстені», «Книга Лева», «Зелена Євангелія», «Ротації».
Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм
поезій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими. Образ Лемківщини у
пейзажній ліриці Б.-І. Антонича («Село», «Черемхи»).
|
1
|
|
|
50.
|
Вірш «Вишні», оригінальне сприйняття ліричним героєм
природи і навколишньої дійсності через народні символічні образи, тропи.
Психологічне перевтілення героя, його уподібнення явищам природи, прийом
метаморфози («3 зелених думок одного лиса»). Вірш «Автопортрет» як поетичне кредо митця, його міфопоетичне
сприйняття світу, медитація-роздум над своїм родовим корінням. Вірш «Різдво», майстерне поєднання в ньому язичницьких та
християнських уявлень наших предків.
|
1
|
|
Вивчити напам'ять один вірш (на вибір)
|
|
|
|
|
|
51.
|
Вірш «Зелена Євангелія», захоплення ліричного героя вічною красою світу.
Вірш «Дороги», оптимізм ліричного героя, його віра в неминучу молодість життя,
специфіка пейзажу, символіка образів. Вірш «Пісня про
незнищенність матерії», філософські роздуми про безсмертя, про
вічність життя. Особливості поетичного стилю лемківського поета. Місце Б.-І.
Антонича серед ліриків-новаторів світу.
ТЛ: поглиблення поняття про сюрреалізм, міфологізм, архетип,
асоціативність.
|
1
|
|
|
52.
|
Осип Туринський. Біографічні
відомості. «Поза межами болю» — видатний твір української модерної
літератури. Оригінальність жанру (повість-поема). Історичний матеріал Першої
світової війни як предмет художнього узагальнення у поемі в прозі. Умовність
зображення.
|
1
|
|
|
53.
|
Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні
цінності. Ідея перемоги духу над матерією. Гуманістичний, життєстверджуючий
пафос поеми в прозі. Афористичність мови. Співзвучність твору з світовою
класикою. Місце твору в світовій антивоєнній літературі.
ТЛ: поема
в прозі.
|
1
|
|
|
54.
|
Еміграційна література (огляд). Еміграція українців за кордон у 1920-1940
рр. Утворення за кордоном літературно-мистецьких організацій. «Празька школа» поетів,
її представники, продовження ними модерністських традицій неоромантиків,
неокласиків. Збірка Ю. Дарагана
«Сагайдак» (1925) як поетичний заспів «пражан». Головний герой їхніх
творів—духовно сильна й вольова людина, національно свідомий українець.
Волелюбність, мужність, почуття відповідальності, щирий патріотизм — основний
пафос їхньої творчості.
|
1
|
|
|
55.
|
Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях. Поєднання
неоромантичних, неокласичних, символістських та реалістичних тенденцій:
збірки поезій «Стилет і стилос», «Земля й залізо», «Земна мадонна» та ін. Художнє осмислення в них проблем
буття, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення
поета й поезії в ранній
творчості письменника. Роль поета-патріота в
суспільному житті («Стилет чи стилос?..»). Майстерне використання антитези у творі.
Своєрідний образ України як степової Еллади («Псалми степу», «Варязька
балада»). Аналіз вірша «Знаю - медом сонця, ой Ладо...»
|
1
|
|
|
56.
|
Філософські мотиви у поезії «Істотне». Земне буття у космічному вимірі. Оригінальність метафор і
порівнянь. Туга за рідним краєм, мотиви самотності («Під чужим небом»).
Художня майстерність
віршів Є. Маланюка, оригінальність форми, особливості поетичного стилю.
Літературознавчі праці про Т. Шевченка, І.
Франка, Лесю Українку, Миколу Хвильового («Книга спостережень»).
|
1
|
|
|
57.
|
Улас Самчук.
Життєвий і творчий шлях, втілення в його творах трагічної долі українського
народу в XX ст. Участь в організації МУРу. Публіцистика У. Самчука: народ і
нація, проблеми формування національної свідомості (уривки зі статті «Нарід чи чернь?»). Мемуарні твори: «На білому коні», «На коні
вороному».
|
1
|
|
|
58.
|
Трилогія «Ост»
— зображення тривалого шляху українського народу до свого визволення.
Трилогія «Волинь» — роман-хроніка, широке епічне полотно про долю
українського селянства в першій третині XX ст. Образ Матвія Довбенка як
символу справжнього сина українського народу. Показ формування національної
самосвідомості на прикладі Володька. Роман «Юність Василя Шеремети»,
його основа.
|
1
|
|
|
59.
|
«Марія» (роман-хроніка)
як художній документ про життя селянської родини в Україні в умовах
тоталітаризму. Зображення страшних картин голодомору на прикладі однієї
сім'ї. Образ Марії, її символічний зміст та спорідненість з біблійними
образами.
|
1
|
|
|
60.
|
Утвердження у
творі високих моральних якостей українського народу, осуд тих, хто зрікається
свого роду, нації. Майстерність письменника у розкритті психології героїв,
побудові драматичного сюжету. Пейзажні картини та художні деталі, їхня роль.
ТЛ: поглиблення поняття про роман (роман-хроніка,
епопея).
|
1
|
|
|
61.
|
Контрольна робота № 4 (тестові завдання).
|
1
|
|
КР №4
|
62.
|
Література рідного краю №1.
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
63.
|
ПЧ № 2. ( твори Уласа Самчука на вибір)
|
1
|
|
|
64
|
Урок-підсумок.
Повторення вивченого протягом
І семестру.
|
1
|
|
|
11 клас
Українська мова
Профільний рівень
(140 год, 4 год на
тиждень)
Відповідає програмі
для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
«Українська мова . 10-11 класи. Рівень стандарту. Академічний рівень.
Профільний рівень», затвердженій Міністерством освіти і науки України
(наказ МОН
№1021 від 28.10.2010 р.)
Підручник : О.С. Караман,О. В. Караман, М. Я.
Плющ, В. І. Тихоша «Укр. мова. 11 клас»
Графік фронтальних
контрольних робіт:
*Основною
формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
**Основною
формою перевірки орфографічної і пунктуаційної грамотності є контрольний
тестовий диктант.
Контрольна перевірка говоріння (діалог, усний переказ і усний твір)
здійснюється індивідуально. Для цих видів робіт не відводиться окремий урок, а
оцінки виводяться двічі на рік і виставляються в колонки б
І семестр
ІІ семестр
|
Немає коментарів:
Дописати коментар