Здолавши втому,буднів суєту, несу у клас його «величність»- слово, його джерельночистую красу, нехай сіяє, квітне веселково.

        Я,  Гаврон Романія Романівна, – по-справжньому люблю, знаю, вмію… Люблю – школу, учнів, життя, рідну мову; знаю – методи, підходи, технології навчання; вмію – розказати, пояснити, навчити та презентувати. Володію одним з найбільшим благ – мудрістю.

       Мій життєвий клич – жити, творити, робити добро. Адже  багато чого в людини можна відібрати, багато  в  чому її обмежити, та ніхто і ніколи не заборонить творити добро, любов, віру.

      Українка за національністю, філолог за фахом і покликанням, патріотка за переконанням. Належу до категорії тих педагогів, які завжди перебувають серед учнів. Своїх  школярів навчаю самостійно і конструктивно розв’язувати  будь- які ситуації.  Компетентна порада підсилює впевненість учнів у своїх силах, допомагає реалізувати свої творчі здібності. Кожен урок неповторний. Школярі не тільки вчаться опановувати знання з предмета, а й бути людьми, творцями прекрасного.

Талантом і працею підіймаюся до висот світової педагогіки, щоб залишити квітучий  сад для майбутнього.

Я вчитель, а вчитель насамперед особистість, вчитель і учень живуть один в одному.

По-справжньому закохана у свій предмет.  Відчуваю і знаходжу красу в усьому: слові, музиці, живописі.

Викохати із  тендітного паростка чудодійне дерево з міцним корінням та життєдайною силою – моє основне завдання. Не нарікаю на різні негаразди, а мудро і просто, розважливо і наполегливо орю свою життєву ниву – на добро усім. Живу за заповідями  Божими.

   Незламна духом, сильна волею, наполеглива працею, неповторна, чарівна, ніжна. У моїх руках ніколи не згасне смолоскип просвіти, а благословенна учительська праця буде славитися віками.